За птахами в подорож довжиною 3500 км. Волинь, Полісся, Галичина, Закарпаття.

Житомирська область проїздом. 15.04.2017 р.
Частина перша.
Бердвотчинг в нашій подорожі почався на світанку першого дня - ще в Житомирській області, на ставках поруч з с. Кримок. І відразу велика удача - скопа і чорні лелеки! Скопа намагалася ловити рибу на чиїхось ставках, як завжди у нас закритих і обгороджених. Ну і довелося в гонитві за скопою залізти в глибокий струмок і набрати крижаної води в гумові чоботи через верх, але це ж дрібниці))), Лелек я побачила пару. Цілком ймовірно там десь і гніздяться. В іншому дрібниці - брижачі, чайки, пісочники, гуси і т.д. - все на фото). У цій подорожі мене переслідували чайки - чемпіони на цій території! На кожному лузі, біля трас, на полях я постійно бачила чайок! На кордоні Житомирської і Рівненської областей прямо біля траси - пара сірих журавлів. І знову мокрі ноги))) - чоботи намокли ще вранці, так що по заболоченому лузі довелося в кросівках хлюпати, але ця поїздка в плані бродіння по воді била всі рекорди.)))

На Волинь за білою казкою. 16-17.04.2017 р.
Частина друга.
Ось і здійснилася моя давня мрія - знайти і сфотографувати білу синицю. Поїздка звичайно далека, але це було того варте. Отже шлях наш лежав в НПП Прип’ять-Стохід (http://www.pripyat-stohid.com.ua). Зупинка в рекраційній зоні НПП - чудово організований побут і маса родзинок для міського жителя: дуже своєрідне, цікаве волинське село, (навіть з музеєм під відкритим небом), грубка яку можна топити дровами і на ній же готувати обід, і в той же час комфорт в вигляді гарячої води і облаштованого побуту. Будиночок на самому березі Прип'яті, крики журавлів вранці і птахи! Птахи, що пролітають просто над двором, що гніздяться у сараї, на лузі прямо поруч з дорогою! Рай для птахолюбів! Вранці на дорозі - зустріч з козулею. Перший раз в житті чула і бачила як токують бекаси. Романтика зашкалює! А ще можна ловити рибу, а в сезон збирати гриби. Велика подяка дирекції НПП за теплу атмосферу, створену для приїжджих. Усі працівники приймають гостей дуже привітно. Всі готові підказати і допомогти у пошуку. Їхати звідти категорично не хотілося. І коли вранці на світанку збиралися в дорогу, проводжала нас пісенька білої красуні – синички.
Але про білу синицю окремо, в наступному фотозвіті.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.